| GPS координати | (48.59454; 27.32196) |
| Область (повіт) | Чернівецька |
| Район | Сокирянський |
| Населений пункт | с. Галиця |
| Адреса | |
| Категорія | Релігійні об’єкти |
| Рік заснування/перша згадка | 1805 |
| Етнічна група |
За даними археологічних досліджень, монастир існував з давньоруського часу. Ймовірніше за все, його назва пов’язана з Галицьким, а пізніше Галицько-Волинським руським князівством (12 – 13 століття). За гіпотезою дослідника Бориса Тимощука, інтенсивний розвиток обителі почався в середині XII ст. На той час монастир знаходився на околиці великого давньоруського городища Кучелмин, яке простягалося від сучасного монастиря більш як на 1 км у східному напрямку. Обживаючи нову обитель, ченці піддавали гроти архітектурній обробці та доповнювали печерний комплекс штучними скельними приміщеннями. Тепер тут налічується понад 20 природних, штучних та змішаних за походженням порожнин. Через певний час городище занепало, але в окрузі почали з'являтися інші поселення. За 2 км на північний захід від монастиря розвинулось поселення Непоротове, перша письмова згадка про яке датується 1447 роком. Трохи згодом, на південний захід виник вже й самий хутір Галиця. У 1945 році після таємного зникнення монахів монастир перестав діяти. Зникли ікони та книги, які мали велике історичне значення. Монастир відновив свою роботу у січні 1999 року завдяки 2-м братам – монахам, які завітали на хутір. Оглянувши монастир, вони провели тоді першу службу на руїнах монастиря. Пізніше приєдналося ще 2-є монахів та 2-є послушників, які по сьогоднішній день служать, працюють, займаються відбудовою монастиря. Нині монастир є місцем паломництва християн.
