| GPS координати | (48.05249; 26.11086) |
| Область (повіт) | Чернівецька |
| Район | Глибоцький |
| Населений пункт | с. Поляна |
| Адреса | 50 м від головної дороги |
| Категорія | Релігійні об’єкти |
| Рік заснування/перша згадка | |
| Етнічна група |
Святомиколаївська церква села Поляна, збудована у 1618 році одночасно з дзвіницею, є цікавим прикладом дерев'яної сакральної архітектури Буковини. Ймовірно, що благословення на будівництво цього храму видав митрополит Анастасій Крімка (15 червня 1608 року його було призначено митрополитом Молдовії з катедрою в м.Сучава. Церква упорядкована за зразком старозавітного храму - має три частини: вівтар (пресвітерій), середня частина (неф або нава) і притвор (бабинець). Бабинець має прямокутну форму, рівну дерев'яну стелю. Стіни прикрашені іконами: Діви Марії Богородиці, Великомучениці Варвари, Ісуса Христа, Миколая (над входом до притвору). Тут же знаходиться дерев'яна скриня, де зберігаються старовинні сакральні речі: потир (чаша) виготовлений з олова, хрести різної форми, срібна дарохранильниця (скринька, у якій зберігаються святі дари на випадок причастя хворих) у вигляді невеликої церкви з трьома банями, ризи (виготовлені з грубої не парчової тканини, форма крою - грецька). Вхід до середньої частини храму (нави) зроблено у вигляді арки. На відміну від притвору, нава має квадратну форму. Є також вікна: з південного та північного боку. Свод (стеля) є спільним для середньої частини храму та вівтаря і має припідняту випуклу форму - своєрідне піднесення. Така форма підтримувалася за рахунок двох дуг, які опиралися на балки, що були своєрідною межею між земним та небесним. Балки прикрашено візерунком - скісним зрубом, який було виконано сокирою. Посередині храму, вгорі на стелі, висить коване панікадило, вкрите позолотою, прикрашене вишитими хустинками з китицями. Посередині храму знаходиться тетрапод у формі тумби, на ньому розміщено храмову ікону Св. Миколая. Іконостас храму дерев'яний, оздоблений різьбою та позолотою, складається з кількох рядів. Його особливістю є похиле розміщення верхньої частини. Не зважаючи на деякі відновлювальні роботи, цей старовинний храм - справжня окраса буковинського зодчества козацької доби, унікальність якого полягає в тому, що ззовні стіни залишились у своєму первинному вигляді.
