Історична та етнографічна спадщина – частина сталого
розвитку туризму на Буковині
HERITAGE
MIS-ETC Code: 829

Кіцманський районний історичний музей

Фото

Кіцманський районний історичний музей

Дані

GPS координати (48.44217; 25.76108)
Область (повіт) Чернівецька
Район Кіцманський
Населений пункт м. Кіцмань
Адреса вул. Незалежності, 50
Категорія Музеї, у т.ч. будинки-музеї
Рік заснування/перша згадка
Етнічна група

Опис об'єкту

Кіцманський, колишній громадський, створений 1969 року, а віднедавна державний районний історичний музей – відділ Чернівецького обласного краєзнавчого музею. Він розміщується в окремому будинку в центрі містечка. Основою колекції музею як центрального елементу культурного простору є пам’ятки безперервної історії Кіцманщини, відтвореної тут на тлі найосновніших етапів історії Буковини, України, починаючи із сенсаційних археологічних пам’яток багатьох культур, виявлених на території району. Трипільські старожитності 6-тисячної давності представлені у музеї знахідками 1893 року в селі Шипинці, які описав, вибудувавши періодизацію “Буковинської Трої”, відомий археолог, поет, патріот України Олег Кандиба (1878-1944) у книзі “Шипинці. Мистецтво та знаряддя неолітичного селища” після відвідин краю 1931-1932 та 1936 років. Експозиція відкриває таємниці назв українських осідків краю, відомого як Шипинська земля. Пропоновані матеріали розповідають про звитяжну боротьбу місцевого населення за українську державність. Оповіді в речах і документах творять незабутні образи великих земляків: Сидора Воробкевича (1836-1903) – рідкісного таланту письменника, композитора, диригента, фольклориста, педагога та громадського діяча, багатогранної, ще належно непоцінованої постаті української культури, який провів дитинство в Кіцмані; члена-кореспондента Національної академії наук фізика Корнія Товстюка (1922-2004) з Мамаївців, котрий в українському національному підпіллі працював під керівництвом згадуваного Олега Ольжича (Кандиби), а в роки Другої світової війни брав участь у поході Буковинського куреня до Києва; лауреатів Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, композитора, творця нев’янучої “Червоної рути” Володимира Івасюка (1949-1979); Героя України, співака Дмитра Гнатюка; народної артистки України Марії Миколайчук; заслуженої артистки України Кароліни Куєк (Ані Лорак); письменника Михайла Івасюка (1917-1995); перекладача Івана Труша; композитора і упорядника 22 книг пісень – багатих народних скарбів центральної та східної Європи, – заслуженого діяча мистецтв України Кузьми Смаля та ін.