| GPS координати | (48.20615; 25.12207) |
| Область (повіт) | Чернівецька |
| Район | Путильський |
| Населений пункт | с. Підзахаричі |
| Адреса | |
| Категорія | Музеї, у т.ч. будинки-музеї |
| Рік заснування/перша згадка | |
| Етнічна група |
Підзахарицький музейний комплекс “Перлина Гуцульщини” розмістився у дворі місцевої школи, у будиночку гуцульської архітектури – колишньої школи початку XX століття. Тут, у відремонтованому за кошти благодійника-українця з Німеччини Осипа Борецького приміщенні, представлена експозиція етнографів-рукомесників села: вироби вишивальниць, ткаль, писанкарок, бондарів, різьб’ярів, які організовують для відвідувачів на замовлення заняття з майстер-класу. Вересневі дні щороку сповнені у селі солодкими клопотами – підготовкою до традиційного народного свята “Підзахарицький гарчик. Його центром стають у ці дні шкільні музеї, приватні колекції багатьох далеко за межами Гуцульщини відомих майстрів, гірська мальовнича над Черемошем територія села та туркомплекс “Німчич”. А головну роль виконує народний аматорський фольклорний колектив “Черемош” – дипломант першого міжнародного фестивалю мистецтв національних культур “Букова віть”. Об’єктом оглядин у день свята стає музейна кімнатка школи, в якій розміщено експозицію про уродженку села, дочку місцевого священика, художницю-вишивальницю, палку українську патріотку, яка все свідоме життя проживала в столиці Австрії Відні – Ксенію Іванівну Колотило (1916-2007). Вона колисалась і навчалась тут. Ще у початковій школі вчителька Ірина Лакуста, дружина відомого українського письменника Гуцульщини Данила Харов’юка (1883-1914), привила малій українці любов до величі рідної землі і творчої праці. Ксенія подарувала музею надзвичайної краси мистецькі витвори: серветки, ясики, ткані доріжки, рушники, скатертини, вироби з дерева, прикрашені кораликами, жіночі прикраси – гердани, вишиті технікою “малювання голкою за оком” картини, а також впорядковані до друку і видані нею альбоми взірців для вишивання.
