Історична та етнографічна спадщина – частина сталого
розвитку туризму на Буковині
HERITAGE
MIS-ETC Code: 829

Населений пункт Лучіна

Фото

Населений пункт Лучіна

Дані

GPS координати (47.37437; 25.13095)
Область (повіт) Сучавський повіт
Район Молдова-Суліца
Населений пункт Лучіна
Адреса с. Лучіна, Сучавського повіту
Категорія Традиційні поселення націонльних меншин
Рік заснування/перша згадка
Етнічна група Гуцули

Опис об'єкту

Лучіна – відомий населений пункт, завдяки двом важливим елементам: тут знаходиться один з найцінніших кінних заводів, а тутешні мешканці – гуцули. Гуцули – етнічна група українців, що живуть на Буковині. Їхня ідентичність не була з’ясована по сьогоднішній день. Буковинські гуцули – громада колишніх людей лісу, які отримали славу ізольованих людей в тяжко доступних селах – місцях оточених незайманими лісами. З їхньою назвою пов’язано і існування однієї з найбільш цінніших у Європі порід коней – гуцульської породи, яка вважається що була створена ними. В Румунії гуцули мають власну організацію Генеральний союз об’єднань гуцульської етнічності, який організовує Фестиваль Гуцулів на кінному заводі Лучіна (село Молдова-Суліца), який є славнозвісним завдяки своїм породистим коням, яких там розводять. Фестиваль став щорічною подією, яка проходить, зазвичай, у першій неділі липня. Літні люди знають пісні на специфічній мові – суміш слів українською, польською, російською, німецькою і румунською. На горищах будинків можна знайти згадки їх дідів і прадідів, дерев’яні предмети, де колись тримали молоко або зважували бринзу. Молоді дівчата і сьогодні носять національні костюми з важкої тканини із намистом, ушиті довгими зимами жінками, які збиралися навколо вогнища. Чоловіки вирізують з дерева огорожі, сокирки і прикрашені стовпи будинків. Разом із своїм жінками, вони готують сир з молока корів, які вільно пасуться. Нині місце густих ялинових лісів зайняли широкі луги, на яких збирається сіно. Місцева легенда каже, що гуцули оселялися, відповідно «до міцності коня». Тобто кожний із своїм конем приходив і скільки між обійти кінь за один день – стільки й займала його власність.