| GPS координати | (47.94974899292; 26.073442459106) |
| Область (повіт) | Сучавський повіт |
| Район | Сірет |
| Населений пункт | Сірет |
| Адреса | вул. Ана Іпетеску 88 |
| Категорія | Релігійні об’єкти |
| Рік заснування/перша згадка | Sec.XIV |
| Етнічна група | Румуни |
Церква була побудована у XIV ст. в місті Сірет і вважається однією із найстаріших кам’яних культових споруд Молдови і першою, побудованою в три-кутовому плані, за візантійським стилем. Вона розташована на вул. Вікторії № 10 (на пагорбі Саска). Ансамбль церкви Св. Трійці м. Сірет був занесений до переліку історичних пам’ятників Сучавського повіту у 2004 році і складається із 2 об’єктів: – церква Св. Трійці, датована 1352 роком; – Дзвіниця, датована XVII ст. Документи стосовно цього будівництва ще не дають чіткої відповіді про дату застування та ім’я засновника. Деякі дослідники вважають засновником церкви воєводу Саса (1354-1358), молитвуючи тим, що споруда знаходиться на пагорбі Саска – топонім, який пов'язаний із іменем правителя. Церква знаходиться на відстані приблизно 300 м від того місця, де за легендою знаходилась побудована воєводою Сасом фортеця, і вона служила придворною каплицею у м. Сірет. Після переїзду молдавського двору до Сучави при Петру Мушаті, ця культова споруда стала парафіяльною церквою для мешканців, які проживали на пагорбі Саска. Наявність на території церкви могильних пліт деяких заможних місцевих торговців свідчить про те, що вони зробили чималі пожертви для цього храму. Розміри церкви є скромними порівняно з іншими подібними господарськими церквами: довжина – 16,5 м; ширина – 11 м; товщина стіни – 1,1 м; висота фундаменту – 40 см. Ззовні церков прикрашена різнокольоровими керамічними дисками, хрестоподібними квітками та цеглою. Диски не є фігуративними, вони мають просту геометричну форму. У загальному вигляді споруди можна побачити деякі специфічні молдавським церквам елементи: відсутність вежі, шапочка над нефом, сліпі ніші та зазначений вище керамічний декор. Вікна мають продовгувату форму, вони обрамлені рамками із тесаного каменя. Подекуди можна побачити фрагменти фресок. Такий самий декор можна побачити і у верхній частині ікони, яка висить над вхідними дверми з карнизом. Всередині церкви відокремлені притвор, неф та вівтар. Вхідний портал відсутній, через двері можна потрапити безпосередньо в притвор. Притвор має невелике вікно на південь, у нефі є два вікна, ще одне вікно є у вівтарі на вісі абсиди. Притвор є прямокутним та вузьким, закінчується склепом семициліндрової форми, який спирається безпосередньо на зовнішні стіни. Притвор розділений від нефа товстим кам’яним муром, посеред якої знаходяться невеличкі вигнуті двері. Неф має продовгуватий вигляд, над ним висить купол, який спирається на чотирьох семициліндрових аркадах: двох вузьких, обрамлених двома боковими абсидами, та двох більш широких, що спираються на консолях. Вівтар на сходинку вище нефа і має напівкруглу форму, з трьома вікнами. Церква ніколи не була розписана. Цінний іконостас, виконаний в стилі «молдавського бароко», що датує приблизно XIX ст. був відреставрований у 1841 році торговцем Панаїтом Горашом за допомогою парафіян, а у 1995 році замінений на новий.
