| GPS координати | (47.950794219971; 26.067672729492) |
| Область (повіт) | Сучавський повіт |
| Район | Сірет |
| Населений пункт | Сірет |
| Адреса | вул. Паркулуй 1 |
| Категорія | Релігійні об’єкти |
| Рік заснування/перша згадка | 1673 |
| Етнічна група | Румуни |
Була заснована правителем Штефаном Петрічейку, а в 2004 році занесена до списку історичних пам’ятків Сучавського повіту. Як стверджує історик Николає Йорга, у 1672-1674 роках господар Штефан Петрічейку побудував православну церкву з таким же храмом, що і домініканська церква. У 1673 році молдавський воєвода заснував і церкву Св. Онуфрія, що знаходиться неподалік. Приблизно до 1800 року на території церкви Св. Іоанна Хрестителя було кладовище, яке пізніше було перенесено в передмісті Рушь. Вхід на територію церкви здійснювався зі сходу (там, де нині міський парк), з права і з ліва алеї розташовані могили. Кладовище розтягалося на захід, аж до того місця, де зараз знаходиться П’яца Унірій (Площа Возз’єднання). Навколо 1800 році була знесена вежа-дзвіниця (що знаходилась на подвір’ї), а дзвони були перенесені в приміщення церкви. Церква була відремонтована у 1831 році, а потім у 1893 році. Під час ремонту 1831 року відкритий ганок був закритий. Територія церкви зменшувалась постійно. Після переносу кладовища з території церкви, у 1862 році місце зрівняли і на ньому заложили міський парк, який нині знаходиться у західний частині. Земля перед церквою була продана місцевій раді, яка відкрила тут центральний ринок міста. Керівництво церкви звернулось до чернівецьких та віденських інстанціях з проханням дозволити огородити територію, яка ще зберігалась за нею. Була поставлена дощата огорожа, яку пізніше замінили на огорожу із кованого заліза на кам’яному фундаменті. При ритті канави розкопали людські скелети, які були зібрані в дві великі труни і поховані на кладовище, а також дві масові поховання по 10 скелетів, імовірно з часів епідемії 1770 року. Реставраційні роботи 1893 року стали більш комплексними. Була знесена роздільна стіна між притвором і нефом, будівлю покрили бляхою, на вежі поставлено нові хрести, був очищений розпис і відновлений іконостас. За цим всім стоїть священик церкви Котянтин Сбієра, який прослужив тут з 1888 до 1905 року, коли був переведений в інше місце. Будівлю було пошкоджено під час першої світової війни і відновлено тільки у 1926 році. Наступні реставраційні роботи на цій культовій споруді відбулися у 90-х роках XX ст. У 1988-1993 роках, під час поновлення розпису церкви Св. Іоанна Хрестителя, служби проводилися у лютеранській церкви. У 1996 році був створений приход Св. Костянтина та Єлени після відокремлення від приходу Св. Іоанна Хрестителя м. Сірет.
