| GPS координати | (47.842578887939; 25.917514801025) |
| Область (повіт) | Сучавський повіт |
| Район | Сучава |
| Населений пункт | Радівці |
| Адреса | Богдан Воде 4-6 |
| Категорія | Релігійні об’єкти |
| Рік заснування/перша згадка | 1359 |
| Етнічна група | Румуни |
Монастир Богдана, покровителем якого є Св. Миколай, вважається найстарішою культовою кам’яною спорудою Молдови. Був побудований під час правління Богдана (1359-1365 рр.), а 1359 рік вважається роком заснування другої незалежної румунської держави Молдова. Велика значимість монастиря Богдана пов’язана з ідеєю політичної і релігійної незалежності (граничить з католицькими країнами Польща та Угорщина). Форма церкви збереглась протягом часу. Єдину зміну вніс Александру Лепушняну у 1559 році, коли добудував ганок. Пропорції церкви чітко окреслені, вона складається із трьох основних частин: вівтаря, нефа та притвору. Прохід між ними здійснюється під зводами, які спираються на міцні кам’яні стовпи. Неф відокремлений від притвору стіною, посередині якої пробиті двері. Тенденція переломлення деяких зводів та склепінь, а також контрфорсів, що підтримують товсті стіни, є впливом готичної архітектури. Віконні рамки із тесаного каменя також виконані в готичному стилі, але їх внесли пізніше, можливо під час добудови, здійсненою у XVI ст. з ініціативи Александру Лепушняну. Прямокутна форма будівлі, гладкість мурів, що спираються на контрфорсах, невеликих розмірів вікна, конусоподібна покрівля із дранки без вежі для стікання дощової води, напівкруглі заглибини під карнизом є доказом простоти, стриманості та гармонії селянської архітектури та церквах, побудованих простими людьми того часу. Розпис церкви був відновлений при Александру Лепушняну, відреставрований у XVIII ст. та поновлений на кінці XIX ст. Із оригінальних розписів збереглися «Тайна вечеря», «Причащання апостолів вином» та «Омивання ніг апостолів». Картину-обітницю важко розпізнати через нашарування пізніших розписів та зникнення написів. Церква стала некрополем династії Мушатів – перших молдавських правителів та предків Штефана чел Маре. Останній прикрасив їх могили плитами, оздобленими методом «плоского рельєфу». Найбільш поширеним є мотив пальмети (стилізований акантовий лист), який використовувався в Греції, Візантії,Києві і Новгороді. На вежі дзвіниці, збудованої із каменя у 1781 році, висить дзвін, подарований монастирю Штефаном чел Маре.
