| GPS координати | (47.676322937012; 26.289886474609) |
| Область (повіт) | Сучавський повіт |
| Район | Сучава |
| Населений пункт | Сучава |
| Адреса | Куза Воде 19 |
| Категорія | Релігійні об’єкти |
| Рік заснування/перша згадка | 1597 |
| Етнічна група | Румуни |
Ансамбль монастиря Теодорень складається із наступних 4 об’єктів: церква «Вознесіння Господнє» (XVI – XVIII ст.), старі келії (кінець XVI ст.), вежа-дзвіниця (1597 р.) та внутрішня стіна (XVIII ст.). У 1472 році на тому місці, де зараз стоїть монастир Теодорень, порадник Буня побудував дерев’яну церкву, де за наказом Штефана чел Маре були доставлені княгиня Марія з її донькою Марією Войкіцею, які перебували при дворі Раду Красивого (Radu cel Frumos). Пізніше церква була спалена турками. На місце цієї церкви у кінці XVI ст. постельник Теодор (Тоадер) Мовіле заклав фундамент чернечого монастиря, збудувавши там кам’яну церкву. Постельник належав до відомої боярської сім’ї Молдови, будучи старшим сином логофета Іоанна Мовіле та нерідним братом господарів Ієремія та Сіміон Мовіле та митрополита Молдови Георге Мовіле. Засновник подарував монастирю багато земель і сіл (Адинката, Нагоряни, Грушівка), завдяки чому Теодорень став одним із найбагатших монастирів Молдови. Напис на фронтоні церкви не зберігся, але на одній із стан вівтаря вказано 1597 рік, що свідчить саме про рік побудови споруди. Околиці монастиря не були заселені. Для роботи на монастирських землях були доставлені рутенські селяни з-під Сторожинців, які отримали тут ділянки під будівництво осель. Так виникло село Теодорень, який пізніше став називатись Бурдужень. Церква має тридольчату форму, з мурами понад метрової товщини. Розпис церкви був виконаний у 1785 році, але фарба з часом стерлася. До нас збереглося тільки зображення засновників; на стіні з ліва від притвору зображені у натуральній величині портрети Теодора Мовіле та його сині Іоанна.
