GPS координати | (47.646778106689; 26.266746520996) |
Область (повіт) | Сучавський повіт |
Район | Сучава |
Населений пункт | Сучава |
Адреса | Міреуць 17 |
Категорія | Релігійні об’єкти |
Рік заснування/перша згадка | 1390 |
Етнічна група | Румуни |
Сучавська церква Св. Георгія, відома також як церква Міреуць, є православною культовою спорудою і була побудована у XIV ст., потім перебудована у XVII ст. Її покровителем є Св. Георгій, день якого святкується щорічно 23 квітня. Деякі дослідники вважають, що церква Міреуць є однією із найстаріших культових споруд Молдови. Технічні схожості мурів та наявність емальованої цегли, яка зустрічається у стольній фортеці Сучави, наводять на думку, що церква Міреуць була побудована за часів правління Петру Мушата (1375-1391 р.р). Порівняно з іншими релігійними спорудами того періоду, церква вражає своїми розмірами (19x12,5 м). Вона побудована в римському стилі, з товстими і масивними стінами, без бокових апсид і контрфорсів і припускають, що її структура мала вигляд комплексного грецького хреста. Щодо розмірів, вважають, що вона не досягала і до половини нинішньої церкви. У 1402 воєвода Александру чел Бун доставив з Четатя Албе і поставив тут мощі Святого Іоанна Сучавського в труні, оббитої сріблом. Саме тоді цій культовій споруді відвели роль Молдавської митрополії і сьогодні вона відома також під назвою Стара митрополія. Церква була кафедральною митрополією Молдови поки була побудована нова церква під покровительством Св. Георгія у склади монастиря Св. Іоанна Нового (1514-1522 р.р.). Назва Міреуць пов’язана з тим, що тут помазували миром правителів Молдови перед тим, як зійти на трон. Тут був помазаний миром молдавський господар Штефан чел Маре. Церква була неодноразово перебудована та відреставрована після кожної руйнації. Найважливіша реставрація була здійснена у 1898-1902 роках під керівництвом австрійського архітектора К. А. Ромшторфера (K. A. Romstorfer). Під час реставраційних робіт 1996-1997 років тут були виявлені могили Петру І Мушата та княгині Євдокії Київської (першої дружини Штефана чел Маре).