Історична та етнографічна спадщина – частина сталого
розвитку туризму на Буковині
HERITAGE
MIS-ETC Code: 829

Православна церква "Воскресіння Господа"

Фото

Православна церква

Дані

GPS координати (47.643394470215; 26.261211395264)
Область (повіт) Сучавський повіт
Район Сучава
Населений пункт Сучава
Адреса Ана Іпетеску 14
Категорія Релігійні об’єкти
Рік заснування/перша згадка 1551
Етнічна група Румуни, українці

Опис об'єкту

Православна церква Воскресіння Господа (або церква Княжни Єлени) м. Сучава побудована у 1551 році і була заснована княжною Єленою Рареш, дружиною молдавського господаря Петру Рареша. Після анексії Буковини імперією Габсбургів (1775 р.), імператор Йосиф ІІ у 1780 році передав її греко-католицькій громаді Сучави. У 1782 церква була переобладнана для нужд католицьких віруючих. У 1837 році церква перейшла до рутенської греко-католицької громади м. Сучава. Листом від 19 травня 1936 року, після втручання митрополита Буковини Віссаріона Пую, міністерство у справах релігії забрав церкву у рутенських греко-католиків і підпорядкував її Митрополії Буковини. До кінця другої світової війни Сучавська церква Воскресіння Господа служила каплицею для військового гарнізону Сучави. Потім стала каплицею православного теологічного факультету Чернівці-Сучава (1945-1948 р.р.), а також каплицею для проходження літургічної практики училища церковного співу (1948-1952 р.р.), а згодом місіонерською церквою Ясської митрополії (1951-1956 р.р.). У 1957 році вона стала приходською церквою. Хоча на протязі часу перетерпіла багато змін, вона в основному зберегла свій початковий план, який не виходить за рамки звичайної міської церкви. Церква збудована із неотесаного каменя, з витесаним цоколем, кутками та контрфорсами. Крім цього, у деяких місцях використовувалась і цегла. Розміри церкви є відносно невеликими: довжина 21,40 м та ширина 5,80 м з середини, довжина 24,40 м та ширина 8,50 м ззовні, висота 16 м. Не території церкви знаходиться дзвіниця у вигляді стіни і чотирьох кам’яних стояках, між якими висять три невеликих дзвона. Дзвіниці такого типу рідко зустрічаються в румунській архітектурі, їх можна побачити переважно у церквах північної Молдови.