Історична та етнографічна спадщина – частина сталого
розвитку туризму на Буковині
HERITAGE
MIS-ETC Code: 829

Церква "Успіня Пресвятої Богородиці"

Фото

Церква

Дані

GPS координати (47.655193328857; 26.257944107056)
Область (повіт) Сучавський повіт
Район Сучава
Населений пункт Сучава
Адреса Ніколає Лабіш 17
Категорія Релігійні об’єкти
Рік заснування/перша згадка 1639
Етнічна група Румуни

Опис об'єкту

На тому місці, де нині знаходиться церква Успіня Богородиці міського кварталу Старі Іцкани, стояла дерев’яна церква, побудована за часів правління Петру Мушата (1375-1391 р.р.). Вперше вона зазначена у 1395 році (є сучасницею церкви Міреуць м. Сучава) і побудована молдавським боярином на прізвище Лацко. Монастир Іцкани, або «монастир Лацка на поле біля Сучави», був спочатку чернечим монастирем і був щедро обдарований багатьма молдавського господарями. У 1639 році на місці дерев’яного монастиря була побудована кам’яна церква. У притворі церкви знаходяться дев’ять могильних плит, датованих XVI ст. (1510-1590 р.р.), які безперечно належали старому монастирю Лацка. На п’ятьох з них написані румунські імена, на інших двох – грецькі, одно ім’я рутенського походження, останнє ім’я невстановлене. Після анексії Буковини Габсбурзькою імперією у 1775 році населений пункт Іцкани підпорядковувався герцогству Буковина і австрійська влада Декретом імператора Йосифа ІІ від 19 червня 1783 року закрила Іцканський чернечий монастир. Після закриття монастиря церква була перетворена на приходську і такою вона є по сей день. Церква збудована із неотесаного каменя, ззовні повністю оштукатурена, за винятком деяких спеціальних ділянок (пояска, канавок і колон). Її план має трикутну форму, з вежею над нефом і відкритою верандою, аркади якої спираються на колони круглої або квадратної форми. В середині веранди ще можна побачити залишки фресок, а також деякі імітації розпису. З ліва від церкви знаходиться дзвіниця, вона відокремлена від основи церкви і складається із трьох аркад, які упираються на масивні опори. Дзвіниці такого типу дуже рідко зустрічаються в румунській архітектурі, їх можна побачити в деяких церквах північної Молдови.