Історична та етнографічна спадщина – частина сталого
розвитку туризму на Буковині
HERITAGE
MIS-ETC Code: 829

Церква "Воздвииження Хреста Господнього"

Фото

Церква

Дані

GPS координати (47.814380645752; 25.900266647339)
Область (повіт) Сучавський повіт
Район Воловец
Населений пункт Воловец
Адреса вул. Прінчіпале, DJ 178
Категорія Релігійні об’єкти
Рік заснування/перша згадка 1893
Етнічна група Румуни

Опис об'єкту

Засновником церкви є Штефан чел Маре, вона побудована у 1500-1502 роках, на місце дерев’яної церкви села Воловец, за 4 км на південний захід від міста Радівці. На протязі часу церква зазнала багато пошкоджень; були періоди, коли вона закривалась. Була відреставрована у 1752 році Радівецьким епіскопом Дософтєєм (1750-1789 р.р.) і з цієї нагоди отримала в дар іконостас церкви Св. Миколая м. Радівці. У 1825 році приходський священик Іоан Григорович провів велику реставраційну роботу. У 1856 збудована дерев’яна вежа-дзвіниця. У 1871 році відновлено дах, який був пошкоджений під час сильної бурі. У 1885 році зовнішні стіни були пофарбовані олійними фарбами. У цій церкві 20 серпня 1850 вінчалися священик Іракліє Порумбеску та Емілія Клодницька, батьки майбутнього відомого композитора Чіпріана Порумбеску. У 2007 році, під час проведення робіт з очищення внутрішніх стін церкви, виявлено фрагмент настінного розпису, що спростовує гіпотезу про те, нібито церква не була ніколи розписана. Церква побудована на прямокутному плані, з семициліндровими унітарними склепами, що підтримуються опорами, з’єднаними під одним дахом. Ззовні церква спирається на трьох контрфорсах готичної форми з обох сторін притвору і нефу, а апсида вівтаря спирається на двох контрфорсах менших розмірів. Церква опоясана двома рядами ніш – чотири з верхнього ряду відповідають трьом нижнього ряду. Вікно апсиди вівтаря закінчується напівкруглою аркою, решта вікон мають рамки у вигляді переломлених арок. Приміщення церкви поділено на притвор, неф та вівтар. Вхід до притвору здійснюється через двері, обрамлені чотирма профілями готичного стиля, які мають декоровані основи та закінчуються аркою. Притвор має два вікна, одно виходить на південь, друге на північ. Прохід із притвору до нефу здійснюється через двері прямокутної форми, пробиті посеред стіни. Неф знаходиться на дві сходинки нижче притвору та вівтаря, віруючи, які перебувають у притворі, можуть бачити богослужіння без необхідності вставати. Освітлення нефу забезпечується двома вікнами, один з яких знаходиться на північному боці, другий – на південному. Апсида вівтаря має дуже великі розміри і напівсферичну форму, вона освітлюється вікном, розташованим на осі. Ніші диякона та жертовника є глибокими та освітлюються віконцями.